Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зорювати — дієслово недоконаного виду обробляти землю зорювати дієслово недоконаного виду ночувати просто неба … Орфографічний словник української мови
заорювати — юю, юєш, недок., заора/ти, рю/, ре/ш, док., перех. 1) Обробляти землю орючи; зорювати. || Орючи, привласнювати, захоплювати частину чиєї небудь землі. || Орючи, знищувати що небудь. || Робити запобіжну смугу або запобіжне коло (навкруги чогось),… … Український тлумачний словник
зорати — див. зорювати … Український тлумачний словник
зорювання — я, с. Дія за знач. зорювати … Український тлумачний словник
зорюватися — юється, недок. Пас. до зорювати … Український тлумачний словник
оборювати — юю, юєш, недок., обора/ти, орю/, оре/ш, док., перех. Обходити плугом кругом чого небудь; зорювати землю навколо чогось … Український тлумачний словник
позорювати — I позорюв ати ю/ю, ю/єш, док. Зорювати якийсь час. II поз орювати юю, юєш, док., перех. Зорати все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
орати — 1) (обробляти землю плугом, ралом), зорювати, зорати, заорювати, заорати, розорювати, розорати; піднімати, підіймати, підняти, підійняти (зі сл. пар , цілина , зяб ); зяблювати (орати на зяб) 2) див. борознити … Словник синонімів української мови
